Елвіс Костелло (Elvis Costello) – ліверпульський співак і автор суперхітів, які розійшлися по цілому світі й постійно лунали на радіостанціях. Працював здебільшого в стилі поп. Пік популярності виконавця припав на кінець 1970-х і 80-ті роки. Який внесок зробив цей музикант у шоубізнес Ліверпуля та Британії? Про це розповість сайт liverpoolski.
Походження, віхи життя
Від народження цього чоловіка звали Деклан Патрік Макманус, з’явився на світ він у Лондоні (1954 рік), але охрещений був у Беркенгеді, Мерсісайд. У Ліверпулі та його околицях жило багато родичів, сюди він часто приїжджав на шкільних канікулах. А у 1971 році наш герой повернувся на береги Мерсі, тут навчався в коледжі, тут заснував перший гурт і грав на перших концертах – спочатку в Беркенгеді, а потім у Ліверпулі.
Деклан захопився музикою завдяки батькові, на ім’я Росс, який займався творчістю сам, граючи в рок-гурті. Тато заохочував до занять музикою, але сам часто був у роз`їздах по країні і вів не зовсім моральний спосіб життя. Мати не витримала цих гастролей, яким немає кінця, а також п`яних вечірок чоловіка, та розлучилась із ним, коли Деклану було 16.
Однак творча жилка передалась синові, який став активно вчитися та виступати в музичних клубах. У 20-річному віці Деклан Макманус заснував гурт Flip City (ще до цього в нього був фолк-дует Rusty). Тоді менеджер команди порадив змінити ім’я на псевдонім. Він узяв ім’я в знаменитого генія рок-н-ролу Преслі, а прізвище – в матері до заміжжя. Так юнак став Елвісом Костелло.
Творчість
Увірвався у великий шоубізнес Елвіс Костелло десь у 1977 році. Тоді вийшов його сингл “Less Than Zero”. Уже невдовзі вийшов дебютний альбом “My Aim Is True”. Великого успіху він не мав, але все ж платівку хвалили рок-критики за оригінальні аранжування й дотепні тексти. Співака з Ліверпуля назвали одним із перших поетів панк-року, хоча він ніколи не був панком у музичному сенсі слова, а радше відповідав первісному його визначенню – “розсерджений молодий чоловік”.
Сам Костелло хотів, щоб його музика звучала більш енергійно. Тому він швидко зібрав собі постійну групу, назвавши її The Attractions. І досяг своєї мети. Сингл “Watching The Detectives” став першим видатним хітом співака, який мав успіх у Британії.
У грудні 1978 року вийшов другий альбом Костелло і його команди, який називався “This Year’s Model”. У 1979 році Елвіс випустив один із найкращих своїх альбомів, який отримав назву “Armed Forces”. Саме там був суперхіт “Oliver’s Army”, який піднявся до другого рядка Британського чарту.
На початку 1980-х було випущено ще один успішний альбом – “Get Happy!”. Він отримав золотий статус у Англії, а потім і в США. Там містився інший хіт – “I Can’t Stand Up for Falling Down”, він теж був другим у чарті Британії. Також кліп на пісню часто крутили на MTV.
Значення США і Ліверпуля
Наприкінці 1970-х співаком зацікавились Сполучені Штати Америки. Ця країна стала для Костелло другим домом. Усе ж на деякі його пісні реакція була неоднозначна. Хіт “Watching the Detectives” став у країні популярним, але потім була суперечлива поява в Saturday Night Live, де Елвіс виконав антикомерційний трек “Radio, Radio”. Усе ж ця пісня дозволила привернути до себе певну категорію слухачів. Вони довгий час були його вірними шанувальниками. Але навіть перебуваючи в Нью-Йорку, Костелло завжди називав Ліверпуль своїм домом.
Занепад і розпад гурту
Закони шоубізнесу суворі. Якщо ти не робиш постійно продукт найвищої якості, про тебе скоро забудуть. Те саме відбувається, коли ти не йдеш своїм шляхом, а намагаєшся комусь догодити.
У 1981-84 роках Костелло змінив стилістику. Альбоми 1981-го (“Trust”, “Almost Blue”) характеризують як кантрі-рок. Пісні гурту більше не викликали в слухачів стільки позитивних емоцій. Музиканти щораз більше конфліктували між собою. Тож у 1984 році було заявлено про розпуск гурту й завершення музичної кар’єри Костелло. Альбом “Goodbye Cruel World” був розкритикований громадськістю і пізніше названий співаком найгіршим у його житті, хоча кілька вдалих пісень там було.
Відродження
Відтоді Костелло займався більше продюсерською діяльністю. Але насправді він не припинив співати, а просто на деякий час узяв перерву. Невдовзі Елвіс продовжив тішити шанувальників, випустивши чудовий сингл “The People’s Limousine”, де співав зі своїм старим другом Бернеттом. А після цього навіть співпрацював із Полом Маккартні, створивши альбом “Spike”, де був принаймні один відмінний трек – “Veronica”. Ну а далі, аж до кінця 1980-х, Костелло просував нових артистів та продовжував записувати власні студійні альбоми.
Йшли роки, а ліверпульський музикант не припиняв співати й записувати альбоми. Так, він уже не був суперзіркою шоубізнесу, але продовжив записувати матеріал, який викликав інтерес у певного кола слухачів. Ось лише кілька назв:
- Kojak Variety – альбом каверів, 1995 р.
- Painted From Memory, 1998 р.
- North, 2003 р.
- The Delivery Man, 2004 р.
- Secret, Profane & Sugarcane, 2009 р.
- National Ransom, 2010 р.
- Wise Up Ghost, 2013 р. (записаний із The Roots).
- The Boy Named If, 2022 р.
Можна лише позаздрити творчому потенціалу Костелло, який не припинив займатись улюбленою справою навіть у віці за 60 років!